Старт головних зйомок фільму «Василь Кричевський»

IMG_5859

Останній літній місяць у творчому осередку БФ «ДАР» був неймовірно насичений і продуктивний, адже наш Фонд приступив до головних зйомок документального фільму з робочою назвою «Василь Кричевський»! Тож, у серпні наша знімальна група відправилась у чергову, таку довгоочікувану, кіноекспедицію. Яскравою, плідною і продуктивною була наша творча мандрівка.

Стартували зйомки у Каневі. Нам пощастило бути присутніми на самому початку відродження Шевченківського національного заповіднику, що, наче, птах фенікс оновлюється, наповнюючись життям і душею. Проект будови музею – яскрава сторінка у творчому надбанні Василя Григоровича. Тож, було вирішено, поступово відтворити та відновити первісне вирішення інтер’єру, згідно з проектом Кричевського. На наших очах відкривалися стелі, за якими проступали кольорові розетки. Разом з уже поверненими вітражами  вони утворюють чудовий ансамбль.

Та це – тільки початок відродження. Попереду ще багато кропіткої роботи і ми маємо надію, що згодом музей, мов великодня квітчаста писанка, знов тішитиме відвідувачів Шевченківського заповідника. Онук Василя Григоровича Кричевського, Василь Лінде Кричевський, також приймає участь у зйомках фільму про свого видатного діда. У Каневі він дав інтерв’ю для новин ICTV. У сюжеті розповідалось саме про історію Шевченківського національного заповіднику та нинішнє оновлення музею Тараса Шевченка.

Наступною нашою зупинкою була Полтавщина. У самому місті ми, звісно ж, відвідали Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Саме будинок Полтавського губернського земства, спроектований Кричевським, у якому зараз і знаходиться краєзнавчий музей, став першим зразком нового архітектурного стилю – український модерн.

Будова земства по праву вважається перлиною українського стилю, який так прагнув виділити і підкреслити Василь Григорович Кричевський.

Він у своїх живописах, нарисах та замальовках оспівав красу Полтавщини. Її мальовничі краєвиди, зелені, буцімто пухнасті, пагорби, квітучі медовим різнотрав’ям та привітні затишні села з маленькими, світлими хатками. Василь Григорович любив зображувати українську хату. Так багато душі і емоцій у тих написаних-намальованих хатинках, наче вони живі і дивляться на нас з полотен своїми теплими, лагідними віконцями-оченятами…

У Сорочинцях ми відвідали традиційний щорічний ярмарок. Адже саме фільм «Сорочинський ярмарок» за мотивами повісті Миколи Гоголя, став першим кольоровим фільмом у створенні якого Кричевський  приймав участь як художник.

Далі шлях прямував у Баранівку, Шишаки, Великий Перевіз, Яреськи… Всюди нам були раді і привітні. Нам стрічались чудові люди, які щиро підтримували нас і з готовністю допомагали в організації зйомок. І ми теж не стояли осторонь гарних справ і щирої вдячності. Дитячій школі у селещі Баранівка ми привезли у подарунок репродукції пейзажей Василя Кричевського з краєвидами рідного села, а Шишацький краєзнавчий музей отримав репродукції картин Кричевського з видами Великого Перевізу та унікальну монографію Валентини Рубан-Кравченко «Василь Кричевський».

Завершив цю мандрівку Хкарків. У середовищі видатних діячів культури Харкова Василь Григорович сформувався і як архітектор, і як художник, і як мистецтвознавець.

У Харкові він працював під керівництвом Бекетова і Загоскіна, розробляючи фасади будинків, що і досі прикрашають вулиці цього міста.

Повернулись ми до Києва із морем вражень, безліччю чудових фотографій та великим об’ємом відзнятого матеріалу. Та попереду ще багато роботи. У найближчий час мають відбутись зйомки у Львові, Одесі, Умані та знов у Харкові… Тож, незабаром, чекайте ще новини з кіноекспедицій нашої творчої групи.